1 березня Ользі Гавурі віповнилося славних 95 років. Цю жінку знають і поважають у місті та районі, адже багато років своєї трудової діяльності вона присвятила людям. Була старостою та учасницею народного аматорського хорового колективу ветеранів війни та праці Хмільницького Будинку культури, багато років працювала головною медичною сестрою в профспілковому санаторії “Хмільник”.
Народний аматорський хоровий колектив ветеранів війни та праці – це унікальний чотириголосий змішаний хор зі своїми солістами, дуетами, тріо, читцями та гумористами. Хор було створено у далекому 1985 році завдяки Олександру Попову та вчителю музичної школи Василю Коцулиму (нагадаємо, що нещодавно відідл культури й туризму Хмільницької міської ради запропонував занести прізвище Василя Тимофійовича до Книги Пошани та пам’яті “Гордість Хмільника” посмертно). Учасників хору поєднувала незмінна любов до пісні, і вже 8 травня 1985 року хор вперше виступив на сцені районного Будинку культури.
Програма хорових пісень налічувала більше сотні музичних творів. Це військово-патріотичні, духовні, українські народні, жартівливі та авторські пісні. Серед голосистих діамантів хору була й Ольга Гавура. Понад усе ця жінка любить пісню, і навіть у 90 років не пропускала репетицій, виходила на сцену.
Ольга Гавура народилася в Ростовській області, в українській родині. Перед війною на початку 30-х років сім’ю вислали на Закавказзя, Її дідусь – Іван Прокофійович Сердюк носив вишиванку і завжди повторював онучці: “Не забудь, що ти українка. Мову, мову пам’ятай”. Батько Ольги Леонідівни впродовж 20 років керував церковним хором, вчив співати пісні та грати на музичних інструментах.
Юність Ольги Гавури пройшла в Баку. Навчалася в медичному училищі. Вночі вона чергувала у госпіталі, а ввечері бігала на репетиції, тому що не могла без сцени. А там і зустріла свою долю – українця Олександра Гавуру. Разом переїхали в Україну. Працювала головною медичною сестрою в профспілковому санаторії “Хмільник”, де займалась не лише медициною, а взяла на себе ще й культуру. Почувши про запис у хор ветеранів, вона була однією з перших, хто записався. Ольга Леонідівна співала пісні, романси, і впродовж 20 років була старостою хорового колективу. Всі, хто знає Ольгу Леонідівну, відгукуються про неї як про життєрадісну та сильну жінку, вона ніколи не пропустила жодного концерту чи репетиції, читає та стежить за новинами, поважає та любить людей, які з нею і в горі, і в радості.
За словами керівника хорового колективу Павла Дубового, пані Ольга, беручи участь у хорі ветеранів та у громадському житті нашого міста, проявила найкращі риси характеру. Відповідальність та обов’язковість, дисципліна та порядок, порядність, чесність та відкритість, принциповість – не чужі цій жінці. Це фундаментальні правила її життя та діяльності, як особисті, так і в колективі. Від народження у неї природний талант до романсового співу. До такого співу треба мати голос певного тембру.
Біографічні дані про Ольгу Гавуру – з Інтернету.
Фото – сайт Хмільницької міської ради.