Навіть у часи війни українці намагаються не сумувати й жити як звичайно – одружуються, народжують дітей, святкують й веселяться.
Більш того, пари зараз прагнуть зіграти весілля у національному стилі тим самим підкреслюючи своє ставлення до Батьківщини, висловлюючи підтримку єднання та незалежності України. Саме так 6 червня поєднали свої серця хмільничанин, переможець “Ігри героїв-2020” Роман Кашпур і волонтерка Юлія…
Весілля подружжя Кашпурів відбулося в українському стилі у колі рідних, друзів та бійців. Почесним свідком на церемонії був побратим мужнього воїна Дмитро із позивним Тритон.
– У моїй родині ніколи не було військових, а після школи я обрав професію реабілітолога, вступивши до університету у м. Хмельницькому. Постійно переписувався із бійцями, волонтерами і під час зимових канікул на другому курсі вперше вирушив на фронт. Після повернення дочекався здачі усіх іспитів, перевівся на заочну форму навчання й підписав контракт із батальйоном «Правий сектор». Отримав спеціальність розвідника. Коли заповнював анкету, то сам придумав позивний Скіф, бо завжди захоплювався цим мужнім та войовничим народом, – розповідав журналістам Роман Кашпур. – На початку травня 2019 року я виконував бойове завдання. До сепаратистів залишалось буквально 100 метрів. Йшов попереду, аж раптом – вибух! Це була протипіхотна міна.
Дивлюсь – пальці та п’ята на нозі тримаються наче на нитках… Збіглися побратими, я весь час був у свідомості… Ще й їх заспокоював, щоб не панікували. Мовляв, живий, бо ж народився у вишиванці… Вказував шлях до наших позицій, бо тоді ми могли з легкістю потрапити до ворога… Після надання першої допомоги мене доставили у Харківський шпиталь. Довелось праву кінцівку ампутувати до голені. Ліву посікло осколками, її врятували. Вже за два місяці мені встановили протез, тому часу на депресію зовсім не було.
Більш того, волонтери стали запрошувати до інших поранених, яких щойно привезли з поля бою. Так я став для цих людей певним психологом, бо на цьому життя не закінчується. А ще у лікарняній палаті я познайомився із волонтеркою Юлією. Мій командир дав їй завдання мене провідати. Спочатку ми спілкувались як друзі, але постійна турбота та ніжність дівчини підкорили моє серце. Та й не кожна зможе прийняти хлопця із протезом, а Юлія змогла. З нею почуваю себе повноцінним, навіть краще за тих, в кого дві здорові ноги! Тому я закохався й за півроку освідчився коханій. Сталось це на День народження її сина. Після заповітного «так» ми запланували весілля. І ось воно відбулось, ми дуже щасливі!
А ще ми нагадуємо, що на початку року організатори “Ігор Героїв” запросили Романа Кашпура спробувати свої сили у всеукраїнському турнірі, який відбувся у березні. Він відразу погодився. Зрештою, виборов абсолютну перемогу! Після перемоги хмільничанина запросили на марафон Морської піхоти до США, але коли саме він буде –поки невідомо.
Тож ми вітаємо щасливих молодят Романа та Юлію та бажаємо родині миру, злагоди, любові та кохання та довгих щасливих подружніх років разом!
Фото – наших колег з видання “Життєві Обрії”
