24 лютого стало для всіх українців переломною датою. Життя розділилося на «до» і «після». Ні для кого не секрет, які емоції пережив/ла кожен чи кожна, однак це й згуртувало людей, і попри все, незважаючи ні на що, більшість українців почали працювати на Перемогу.
Працюють на Перемогу і хмільничани. Сьогодні розповімо вам про волонтерську ініціативу хмільничанки, яку підтримали й інші жителі нашого курортного містечка.
Після школи Діана переїхала проживати в Одесу, де знайшла роботу, але повномасштабне вторгнення росії відстрочило всі її плани та мрії. В перші дні війни дівчина залишилася без роботи. Тому вирішила активно допомагати українській армії. Спочатку вона різала тканину на сітки і шила балаклави.
А згодом вона дізналась, що в Кропивницькому знову почала свою активну діяльність волонтерська ініціатива «Годуємо патріотів», які займаються сушінням продуктів на сухі борщові та супові набори для наших Збройних сил ще з 2014 року. Цікаво, що лише за декілька годин сотні волонтерів розфасовують більше тисячі пакетів сушеної продукції.
З початком повномасштабного вторгнення потреби армії зросли в рази, тож фасування сухих борщів почали відроджувати. До речі, сухий борщ уже готовий для вживання через 10 хвилин після закипання води. Військовослужбовці відгукуються про сухі набори лише позитивно, і з’їдають їх дуже швидко, навіть не встигаючи робити фотозвіти.
- В мене був пакет часнику, і я вирішила відправити його у Кропивницький. Коли подзвонила подрузі, вона попросила цей часник посушити. Після сушки з великого пакета часнику стала лише півлітрова баночка. Тому відправляти такий мізер Новою поштою було трохи незручно. Разом з батьками знайшла у себе ще ящик часнику, і пересушила його. Але й це ще не все. Коли почалася війна, всі знайомі дзвонили, питали, як справи, чи живі/здорові. І мама розповіла по телефону своїм колегам про те, що ми взялися за сушіння продуктів для ЗСУ. Всі потроху почали звозити, приносити різні овочі, – розповіла Діана.
Сушка у Діани не переставала працювати цілу весну, адже навесні люди вигортали з погребів усе, що уже почало швидко псуватися: буряки, моркву, часник тощо. А однокласник запропонував гроші на придбання другої сушки, щоб збільшити об’єми сушених продуктів. Доклавши свої певні заощадження, хмільничанка придбала ще одну електричну помічницю.
Після оголошення у фейсбуці про збір продуктів волонтерської армії додалося, адже на прохання відгукнулося дуже багато хмільничан. Багато роботи також бере на себе небайдужа хмільничанка Наталя, яка приймає від людей продукти і сушить їх. Активізувалися також і деякі власники сушок, що теж додало азарту й потужностей у спільну волонтерську справу.
- Певний період влітку було невеличке затишшя, адже старий урожай вже погнив, а нового ще не було. Тож я взялася за сушіння зелені: кріп, петрушка, квасець тощо. Люди також сушили, молодці. Більшість ставилась до цього відповідально, і сушили як для себе. Проте були й прикрі випадки. Тому дуже хочеться просити людей, які не мають часу, краще зробити менше, але максимально якісніше. Бо дуже шкода намарно витраченого часу і людей, і свого. А ще не хотілося б переведених даремно продуктів, які там, на фронті, чи не на вагу золота, – сказала Діана.
За весь період хмільничанами було зібрано й насушено більше 12 мішків продуктів: овочі, два мішка зелені і мішок яблук.
Якщо хмільничани зацікавлені допомогти нашій відважній армії, і мають трохи зайвих продуктів, уже зараз можна давати на переробку цибулю і часник з нового урожаю, буряки, моркву та капусту. Крім картоплі, адже бульба робиться досить важко і для цього потрібні особливі умови. Також можна молоденьку зелень.
- Якщо хтось у Хмільнику зможе налагодити переробку картоплі, це було б взагалі супер. Бо й картоплі пропонують дуже багато. Але це досить марудний процес, а мені на все просто-на-всього не вистачить ні часу, ні сили, – зазначила хмільничанка.
Також якщо є така можливість, краще віддавати уже почищену продукцію, щоб таким чином зекономити дорогоцінний час. Бо ж роботи багато, а українським котикам вкрай важливо отримати їжу вчасно.
Збираємо електронні одноразки
- Дуже легко у Хмільнику йдуть електронні одноразки. За три тижні я зібрала 125 штук. І ще доносять. Це дуже корисна річ для військових, адже з них роблять не лише павер-банки, – наголосила Діана.
Хто має можливість, діліться медом і горіхами!
Восени буде багато горіхів. І хто може поділитися медом – поділіться! Адже дівчина уже почала виготовляти для наших бійців смаколики: чурчхелу та пастилу. За словами Діани, для чурхели сік підійде будь-який: малиновий, ожиновий, яблучний та зі всіх соковитих фруктів. В пастилі головне – це яблука і дороговартісний мед.
Спілкувалася Алла Корнієнко.