“У 1878 році я отримав, за призначенням, посаду мирового судді у Подільській губернії, у Літинському судово-мировому окрузі. Я в цей час жив від Поділля на тисячу з лишком верст і не мав жодного уявлення, де саме знаходиться моя дільниця і де доведеться жити самому…. Виявилося, перш за все, що мені доведеться жити в заштатному містечку Хмільнику і що найближча станція знаходиться за 60 верст і є знамените місто Бердичів….”. Так розпочинає свою розповідь автор спогадів, суддя Іван Якунін, який приїхав у Хмільник наприкінці ХІХ століття.
Своїм читачам автор відкриває те, чого не знають навіть старожили. Це книга про Хмільницький край і Поділля очима заїжджого іноземця.
- … Потім, коли всі мої справи в Бердичеві було завершено, я вирушив найстрашнішою ґрунтовою дорогою і непролазною грязюкою, за 60 верст, до міста Хмільника, де мені потрібно було працювати мировим суддею. Я приїхав у це містечко ввечері, зупинився в “найкращому” єврейському готелі (або, як тут називали – “заїзд”)….
У книзі автор описує не лише Хмільник. Тут він згадує про ЛІтин, Вінницю, та інші поселення. Згадує відомих жителів Вінницької області.
- Дорогою між Хмільником і Літином ми проїжджали повз одне чистеньке поселення з церквою і красивими поміщицькими будівлями. “Це село Івча, маєток Ніколая Івановича Пирогова, – сказав мені Милашевич. – Сам же він сюди лише наїжджає, мешкаючи постійно в іншому маєтку, у Вишні, у сусідньому Вінницькому повіті”….
Інформація, що є у книзі, зацікавить не лише істориків чи краєзнавців.
- За час моєї недовгої служби мировим суддею кількість доносів була настільки значною, що на їх розгляд, ймовірно, було витрачено не один десяток аркушів паперу. Щоб надати доносам видимість достовірності, їх автори часто підписувалися вигаданими іменами та прізвищами, тим самим вводячи в оману саму юстицію.
- Кількість осіб, незадоволених моєю судовою діяльністю і мною особисто, стала збільшуватися у Хмільнику все більше й більше; в тому числі це були й майже всі російські чиновники, з якими я дуже неохоче підтримував знайомство….. Моїми знайомими у Хмільнику залишалися лише німці, які жили в місті, декілька польських сімейств, дехто із сусідніх поміщиків, та декілька євреїв, з тих, з якими мені довелося познайомитися ближче в пам’ятний вечір примирення двох ворогуючих єврейських родин.
Скажете, Хмільник кримінальний? Сумно, але… ! Автор наводить багато різних ситуацій, а також і те, як їх вирішував. Крім історичного аспекту, цю книгу можна сміливо назвати детективним бестселером. А ви хочете дізнатися, що відбувалося у Хмільнику в ті далекі часи та які кримінальні чи цивільні справи розглядалися судом?
Тоді 28 березня приходьте у ресурсний центр “Мурашник” (підвальне приміщення Універмагу). Початок презентації – 16.00.
Книгу можна можна буде отримати, задонативши від 500 гривень.
Також організатори запланували влаштувати під час презентації аукціон, де присутнім буде запропоновано речі, пов’язані з книгою та історією нашого міста. Всі зібрані кошти організатори відправлять на потреби Збройних Сил України.
Цієї п’ятниці презентують книгу спогадів про Хмільник кін. ХІХ – поч. ХХ століття