До Миколи не буде літа ніколи

До Миколи не буде літа ніколи

22 травня в народі відзначають весняного Миколи. Про давні традиції, прикмети на цей день описав у книзі “Місяцелік” Василь Скуратівський.

Крім весняного, є й зимовий, а тому казали: “В кожнім році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи”.

Весняного Миколая, як правило, не святкують (крім карпатських пастухів). На Херсонщині в цей день наймали робітників (“строкачів”) до Покрови (14.10). Після свята починали масове стриження овець, про що засвідчує і прислів’я: “До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки”.

Найурочистіше це святце відзначали гуцули. Адже на весняного Миколи, як прообраза дайбозького Волоса, організовували “полонинський хід” – вигонили тварин на полонини. До цього готувалися всі горяни. Попереду отари йшов “депутат” – керівник пастухів – і два його помічники з трембітами. За ними вирушало стадо, а потім дорослі й діти. З околиці села жінки з дітьми поверталися, а чоловіки супроводжували отару до пасовиськ, котрі знаходилися за кілька десятків кілометрів.

На полонині старший чабан розпалював “живий вогонь” за допомогою кресала, і він мав горіти до кінця сезону, себто до глибокої осені, коли полонинський хід повертався на зимове стійлище. Після цього робили контрольне доїння овець, яким визначали кількість надоїв.

Весняно-осінній випас на полонинах залежав від породи тварин. Скажімо, тягловий скот перебував тут до початку жнив, корови – до середини чи кінця жовтня – початку листопада.

З весняним Миколаєм майже не пов’язано будь-яких обрядових пісень. Щоправда, М.Максимович зафіксував таку колядку:

Сидить Миколай

В кінці престолу,

Голову схилив,

Слізоньку вронив;

А із тої сльози

Дунай розлився.

Одначе фольклорні джерела приберегли чимало поетичних зразків.

  • Держи сіно до Миколи – не побоїшся зими ніколи.
  • До Миколи не буде літа ніколи.
  • Два Миколи: один з травою, а другий з морозом.
  • Два Миколи – теплий і холодний, два Єгорія – холодний і голодний.
  • До весняного Миколи не можна купатися ніколи, бо з чоловіка верба виросте.
  • До Миколи нема добра ніколи.
  • Із Миколи та й ніколи.
  • На Миколи або ніколи.
  • Як не вбачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу.
  • Не хвались на Юрія посівом, а хвались на Миколи травою.
  • Після Миколи не пускай на сіножать коней ніколи.
  • Від Миколи до літа дванадцять приморозків.
  • На Миколи весняного сади картоплю.
  • На Миколая не можна мочити коноплі, бо як будеш витягувати, то витягнеш утопленика.
  • Після Миколи не можна садити бахчу, бо зав’язі не буде.

Свято на честь Миколи навесні відзначається в пам’ять про перенесення мощей святителя Миколая у місто Барі, що в Італії. На це свято існують цікаві традиції: усі одягають новий святковий одяг та йдуть до церкви, аби вшанувати Миколу Угодника й попросити у нього здоров’я та доброї долі.

Що не можна робити 22 травня

  1. У цей день дуже небезпечне море, тому не можна вирушати в плавання. Також не можна плавати в річці.
  2. З 22 травня не можна садити картоплю, інакше врожаю не буде.
  3. Не можна важко працювати сьогодні.
  4. Не можна стригти овець.
  5. Не можна стригтись та навіть брати до рук ножиці.
  6. Не можна відмовляти тим, хто просить про допомогу.

Що можна робити на Миколу весняного:

• Святий Микола Угодний найбільш наближений до Господа, тож сьогодні можна звертатися до нього з різними проханнями.

• Крім того, особливістю цього релігійного свята є те, що можна працювати: як по дому, так і по господарству, в саду і на городі.

• Сьогодні можна наводити порядки: вдома, на робочому столі та навіть духовно всередині себе. Святий Миколай не любить безлад.

 

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *