
22 травня в народі відзначають весняного Миколи. Про давні традиції, прикмети на цей день описав у книзі “Місяцелік” Василь Скуратівський.
Крім весняного, є й зимовий, а тому казали: “В кожнім році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи”.
Весняного Миколая, як правило, не святкують (крім карпатських пастухів). На Херсонщині в цей день наймали робітників (“строкачів”) до Покрови (14.10). Після свята починали масове стриження овець, про що засвідчує і прислів’я: “До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки”.
Найурочистіше це святце відзначали гуцули. Адже на весняного Миколи, як прообраза дайбозького Волоса, організовували “полонинський хід” – вигонили тварин на полонини. До цього готувалися всі горяни. Попереду отари йшов “депутат” – керівник пастухів – і два його помічники з трембітами. За ними вирушало стадо, а потім дорослі й діти. З околиці села жінки з дітьми поверталися, а чоловіки супроводжували отару до пасовиськ, котрі знаходилися за кілька десятків кілометрів.
На полонині старший чабан розпалював “живий вогонь” за допомогою кресала, і він мав горіти до кінця сезону, себто до глибокої осені, коли полонинський хід повертався на зимове стійлище. Після цього робили контрольне доїння овець, яким визначали кількість надоїв.
Весняно-осінній випас на полонинах залежав від породи тварин. Скажімо, тягловий скот перебував тут до початку жнив, корови – до середини чи кінця жовтня – початку листопада.
З весняним Миколаєм майже не пов’язано будь-яких обрядових пісень. Щоправда, М.Максимович зафіксував таку колядку:
Сидить Миколай
В кінці престолу,
Голову схилив,
Слізоньку вронив;
А із тої сльози
Дунай розлився.
Одначе фольклорні джерела приберегли чимало поетичних зразків.
- Держи сіно до Миколи – не побоїшся зими ніколи.
- До Миколи не буде літа ніколи.
- Два Миколи: один з травою, а другий з морозом.
- Два Миколи – теплий і холодний, два Єгорія – холодний і голодний.
- До весняного Миколи не можна купатися ніколи, бо з чоловіка верба виросте.
- До Миколи нема добра ніколи.
- Із Миколи та й ніколи.
- На Миколи або ніколи.
- Як не вбачиш до Миколи колосу, то буде плачу й голосу.
- Не хвались на Юрія посівом, а хвались на Миколи травою.
- Після Миколи не пускай на сіножать коней ніколи.
- Від Миколи до літа дванадцять приморозків.
- На Миколи весняного сади картоплю.
- На Миколая не можна мочити коноплі, бо як будеш витягувати, то витягнеш утопленика.
- Після Миколи не можна садити бахчу, бо зав’язі не буде.
Свято на честь Миколи навесні відзначається в пам’ять про перенесення мощей святителя Миколая у місто Барі, що в Італії. На це свято існують цікаві традиції: усі одягають новий святковий одяг та йдуть до церкви, аби вшанувати Миколу Угодника й попросити у нього здоров’я та доброї долі.
Що не можна робити 22 травня
- У цей день дуже небезпечне море, тому не можна вирушати в плавання. Також не можна плавати в річці.
- З 22 травня не можна садити картоплю, інакше врожаю не буде.
- Не можна важко працювати сьогодні.
- Не можна стригти овець.
- Не можна стригтись та навіть брати до рук ножиці.
- Не можна відмовляти тим, хто просить про допомогу.
Що можна робити на Миколу весняного:
• Святий Микола Угодний найбільш наближений до Господа, тож сьогодні можна звертатися до нього з різними проханнями.
• Крім того, особливістю цього релігійного свята є те, що можна працювати: як по дому, так і по господарству, в саду і на городі.
• Сьогодні можна наводити порядки: вдома, на робочому столі та навіть духовно всередині себе. Святий Миколай не любить безлад.