Цього року без весняного меду залишилася майже вся Україна. Урожаю майже немає, але там, де його зібрали – це один з найгірших урожаїв за останні роки. Хмільницькі пасічники скаржаться на значне зменшення кількості меду через холодну весну, і скрушно заявляють, що такого року в них ще не було.
Дуже часто пасічникам доводиться підгодовувати бджіл, доки не зацвіте наступна хвиля цвітіння.
Такій не дуже позитивній тенденції сприяли посушлива весна минулого року, коли запаси вологи в ґрунті були на мінімальному рівні. Весняного паводка практично не було. У центральній та південній частинах України рівень ґрунтових вод цього року залишається досить низьким. А цьогоріч – дуже сильні й затяжні пізні весняні заморозки, які відіграли дуже негативну роль у бджільництві.
Коли після потепління акація все ж таки відновилася й зацвіла, в багатьох регіонах пройшли сильні дощі та змили нектар. І на активний медозбір з акації бджоли мали лише кілька днів.
Також далися взнаки високі втрати бджолосімей під час зимівлі. Така ж ситуація ‒ не лише в Україні, а й у всій Східній Європі.
- Гречки цього року посіяли дуже мало. Залишається соняшник. З точки зору медового експорту, це ‒ один із найважливіших медоносів, як і акація. Але ціна на цей сорт ‒ одна з найнижчих. Щоб хоч трохи вирівняти ситуацію, потрібен дійсно рекордний урожай, – зазначають експерти.
Пасічники побоюються і дефіциту вологи в період вегетації, і дощів із холодами у розпал медозбору.
Останнім часом частішають випадки загибелі медоносних комах від використання засобів захисту рослин. Відбувається це переважно у весняно-літній період. При масових обробках сільськогосподарських посівів спостерігається отруєння бджіл. З нектаром і пилком пестициди потрапляють в бджолині сім’і. І як результат – «забруднення» продукції бджільництва. А це несе неабияку загрозу для здоров’я людини.
Зазвичай токсикація бджіл відбувається через несвоєчасне інформування пасічників про місце, характер і час хімічних обробок; використання небезпечних препаратів та порушення правил використання пестицидів.
Можна впевнено сказати, що у господарстві бджола є найбільш корисною комахою нашої планети. Врожайність близько 150 видів рослин переважно залежить від бджіл. Більше як півсотні оброблюваних сільськогосподарських культур і насаджень потребують перехресного запилення медоносних комах.
В економіці України бджільництво відіграє важливу роль, адже забезпечує виробництво меду, воску, квіткового пилу, маточного молочка та прополісу. Бджолину отруту використовують і в медицині. В невеликих дозах вона корисна при артриті, радикуліті.