Мальовниче село Сальниця розташоване за 30 кілометрів від Хмільника. Населення становить 2497 осіб.
Про походження назви села існує три легенди. За однією з них, назва Сальниця походить від річки Сальнички, що протікає через село і бере свій початок за п’ять кілометрів на північному заході обіч села Гнатівка біля вододілу. За іншою – назва походить від того, що в селі вирощували свиней на сало. І третя легенда така: біля села пролягав Чорний шлях, який ще називали Чумацьким. По ньому чумаки перевозили з південних районів сіль і складали її у великому складі над берегом річки. Вода в тій річці була солонуватою від солі, що стікала зі складу і село назвали Сільниця, потім писар помилково замінив літеру «і» на «а», таким чином утворилася назва села —Сальниця.
Багате село своїми традиціями, культурою, творчими та активними жителями. А ще село славиться своїм цілющим джерелом, де, за легендою, творилися дива.
Криничка розташована в мальовничому гаю. Щороку перед Великоднем в Чистий четвер матері набирають цілющої води, щоб скупати в ній дітей. Перед купанням вони моляться, запалюють свічки і просять в Божої Матері здоров’я і добра своїм дітям. Адже вода в криничці здавна вважається цілющою.
Історія джерела сягає XVII століття. Під час нападу татар оборонців у фортеці не було. Місцевий священик з дяком, рятуючи цінності храму, кинулись тікати в поле. Минувши село, вони звернули на болотисту місцевість вздовж невеликого струмка, що впадає в річку Сальничку. Ворожі коні грузли в болотистому ґрунті та, здавалося, порятунок поряд, але ворожа куля наздогнала дяка. Він впав на берег і на тому місці виросла калина, а поруч – верба. Священик продовжував бігти по болоту і там загинув разом із церковними цінностями. Невдовзі на тому місці пробилося джерело, що рятувало людей цілющою животворною водою.
Минули століття. На березі діти пасли гусей і бігали до джерела пити воду. Одного разу маленька дівчинка, нахилившись до водного плеса, розгледіла у воді образ Божої Матері. Вона хотіла прутиком дістатися святого образу, проте картинка щезла в джерелі. Дівчинка покликала своїх ровесників. Діти обступили те місце, заглядали у воду і кожен бачив образи святих. Вдома діти розповіли про побачене батькам, а ті звернулися до священика, який не повірив селянам, натомість наказав наймитам засипати джерело (поля і берег належали церкві), щоб люди не толочили сінокосу.
Невдовзі у священика заболіли ноги. Жодне лікування не допомагало. Одного разу йому наснився сон: зцілить його вода із засипаного джерела. Розкопали джерело, виклали дерев’яне цямриння, освятили і до святого джерела почалось паломництво вірян з навколишніх сіл. Вірили, і їх рятувала Матінка Божа від хвороб і нашесть. Над джерелом спорудили капличку.
В 1920-х роках, під час переслідування релігії радянською владою, капличку було зруйновано.
За легендою, в 1947 посушливому році люди, доведені до відчаю, здійснювали до цієї кринички хресні походи, там читали молитви, просили у Бога дощу. Після третього такого походу пастухові явилася Божа Матір, а невдовзі пішов довгоочікуваний дощ.
У 2017 році над джерелом Божої Матері було споруджено капличку, за кошти проекту розвитку територіальних громад «Благоустрій джерела Божої Матері» та за підтримки районної влади. Освятили капличку 23 лютого 2017 року. А влітку того ж року в день Святого Духа в Сальниці відбувся Хресний хід від храму до каплички. Це місце стало одним із тих незримих ниточок, що поєнує людину з Богом. До каплички приходять місцеві та приїжджі, це одне з туристичних місць, де людина знаходить спокій та душевну рівновагу.
Фото – з відкритих джерел