Чи можуть звільнити з роботи за неявку під час війни: пояснення від РНБО

Чи можуть звільнити з роботи за неявку під час війни: пояснення від РНБО
Spread the love

У воєнний час тисячі українців не можуть вийти на роботу: хтось виїхав за кордон або до іншого міста, а хтось пішов боротися за мир та незалежність в Україні.

Центр протидії дезінформації при РНБО спільно з Асоціацією ЮрФем роз’яснили найбільш актуальні питання щодо роботи в умовах воєнного стану, які цікавлять українців.

У трудовому законодавстві не передбачено такої підстави для звільнення, як війна. Якщо працівник (-ця) не виходять на зв’язок або місце перебування, роботодавець це може класифікувати за трьома причинами:

  • «НЗ» («неявка з нез’ясованих причин»);
  • «ІВ» («інші види неявок, що передбачені колективними договорами, угодами»);
  • «І» («інші причини неявки»).

Державна служба України з питань праці наполегливо рекомендує не звільняти працівників за прогул. Експерти говорять, що поки відомо про рекомендацію, але за її порушення санкцій не передбачається, утім окремі випадки можуть оскаржуватися в суді.

ЯК ОФОРМИТИ СВОЮ ВІДСУТНІСТЬ НА РОБОТІ?

Якщо працівник(-ця) своєчасно повідомила про місцеперебування, роботодавець може
запропонувати наступні дії:
 взяти одну із відпусток, передбачених законодавством.
До речі, у колективних договорах, угодах та трудових договорах можуть
встановлюватись інші види відпусток. Відтак, варто проаналізувати ще внутрішні
нормативно-правові акти роботодавця щодо інших гарантій у разі настання
надзвичайних обставин або воєнного стану.
  оформити дистанційну роботу; роботодавець може запропонувати вам дистанційну
або надомну роботу чи гнучкий режим робочого часу.
–  якщо ж працівник (-ця) підлягають мобілізації, то Закон гарантує збереження
робочого місця та середнього заробітку.

Дистанційна і надомна робота. У чому різниця?

Дистанційна робота – форма організації праці, коли людина працює поза офісом з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. За таких умов працівник може самостійно визначати робоче місце.

При цьому співробітник сам несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.

Надомна робота – форма організації праці, за якої роботу виконує працівник за місцем його проживання або в інших приміщеннях, де буде наявний доступ до всього для виконання роботи.

Що таке гнучкий режим робочого часу?

За такої форми організації праці допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж зазначений у правилах внутрішнього трудового розпорядку. Головне тут – дотримуватися графіку виконання зобов’язань.

Водночас роботодавець має переконатися, що працівник зможе безпечно виконувати доручену роботу вдома. Зокрема, упевнитися в тому, що співробітник має необхідне обладнання та інструмент для безпечної роботи.

Якщо працівник має інвалідність, роботодавець повинен подбати про облаштування робочого місця, а також забезпечити фізичне та психологічне здоров’я працівників.

Важливо! Гнучкий режим робочого часу не впливає на нормування та оплату праці працівників, порядок нарахування та розмір доплат, премій, не надає пільг при обчисленні стажу роботи тощо.

Якщо ви працюєте в умовах гнучкого режиму робочого часу, пам’ятайте, що тривалість зміни не може перевищувати 12 годин на добу.

Водночас максимальна сумарна тривалість робочого часу на добу для жінок з дітьми повинна не перевищувати 10 годин.

“На час збройної агресії гнучкий режим робочого часу може встановлюватися розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Працівник має ознайомитися з документом протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми щодо істотної зміни умов праці не застосовуються”, – підкреслили в Центрі протидії дезінформації при РНБО.

Фото – з відкритих інтернет-джерел.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *