Величне місто Троя в облозі грецьких воїнів, відважні герої Ахілл, Гектор, Менедай і Одісей готові до бою, олімпійські боги розкривають свій задум про долю світу. Це все описує Гомер у величезному творі «Іліада». А також, ці ж місця і події слугують декораціями для невеликої драматичної поеми Лесі Українки «Кассандра».
Як нескладно здогадатись, головною героїнею історії виступає Кассандра – пророчиця і жриця бога Аполлона, донька троянського царя. Вона бачить неминучу поразку рідного міста і розривається між відчаєм і непереборним бажанням відвернути лихо.
Доля – це те що станеться незважаючи ні на що, чи кожен є ковалем власної долі?
Як варто реагувати на нещасливі передбачення: як на засторогу чи накликання біди?
Яким є обовʼязок людини, що здатна зазирнути у майбутнє?
На ці складні питання століттями намагаються дати відповідь численні мислителі. Видатна інтелектуалка та класик української літератури Леся Українка пропонує своє бачення, але і залишає кожному вдумливому читачу простір для роздумів.
Не можна також не сказати про майстерний авторський стиль написання пʼєси: яскравий і образний, наповнений сильними переживаннями і глибокими думками.
Але, зважаючи на сюжет, може виникнути питання: чи варто занурюватись у нинішній складний час в текст, де мовиться про поразку і руйнування країни (Трої)?
Якщо згадати, що в роки життя Лесі Українки держава, в честь якої вона взяла псевдонім, теж переживала буремні часи – можна дійсно сприймати «Кассандру» як застереження і послання у майбутнє (до нас сьогодні і завтра). Хто ще, як не геніальні письменники, можуть звертатись до серця і розуму кожного українця і через століття після смерті надихати і підтримувати у боротьбі. У цьому контексті згадується цитата з історичного роману у віршах «Берестечко» Ліни Костенко: «Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить». Ось ця сама «наука» і описується в «Кассандрі» Лесі Українки.
Ви готові її прочитати?
Автор: Олександр Озимандія.