Нині лісниками та єгерями на Вінниччині активно відбувається щорічний зимовий облік лісових мешканців, який має важливе значення для визначення лімітів на полювання та визначає кількісний стан місцевої фауни. Крім того, Держлісгоспи Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства з настанням перших холодів проводять зимову підгодівлю диких тварин.
А в Хмільницькому лісгоспі відбувся “зимовий перепис” зубрів. Цього року під час проведення зимового обліку диких тварин у 2021 році хмільницькі лісівники нарахували у лісах Хмільницького лісгоспу 107 особин зубра європейського. З них 12 – це молодняк, тобто телятка, які народилися минулого року, – повідомила Пресслужба Вінницького ОУЛМГ.
Зубри європейські мешкають на Поділлі у лісових угіддях ДП «Хмільницький лісгосп»
(територія Хмільницького, Літинського районів області). За спостереженням єгерів та
мисливствознавців, зимують цього року зубри, не виходячи за межі
Широкогреблянського та Уладівського лісництв.
– Загалом чисельність основного стада залежно від умов, потреб тварин коливається від
70 до 100 голів, – розповів мисливствознавець лісгоспу Володимир Ткач.
– Окремо від основного стада то відходить, то збивається до основної маси назад 9-10
самок. І, звісно, самці-одинаки ходять осторонь. Це зубри старшого віку, які уже не
покривають самку. Такі самці-одинаки часто згуртовуються у товариство із 2-3 і навіть
до 7 таких самих вигнанців. А в особливо сильні морози усе стадо збирається до купи,
помітили лісівники. Загалом за минулі роки 36 «вінницьких» зубрів переїхало в різні куточки
нашої країни – у мисливські угіддя Чернівецької, Львівської, Волинської, Івано-Франківської
областей. Їх переселяють із метою збереження виду, для регулювання оптимальної
щільності, яка у нас на Вінниччині становить п’ять особин (при нормі три) на 1000 га
угідь.
Довідково:
Вінницька область має найчисельнішу в Україні популяцію зникаючого виду. У 2020 році
зуброва родина нараховувала 101 особину, з них 7 – молодняк. Також за минулий рік 2
самки було відловлено та переселено у Чернівецьку область. Зафіксовано 4 випадки
смерті зубрів у результаті фізіологічного старіння (вік 19-24 роки).
Зубри європейські – це справжні лісові велетні, найбільші за розмірами тварини у наших
краях. Мешкають ці представники Червоної книги на Поділлі у лісових угіддях ДП
«Хмільницький лісгосп» (територія Хмільницького, Літинського районів області).
Загалом історія сучасного зубрового роду на Вінниччині сягає корінням у минуле століття
– шістьох особин завезли в область у 1979 році. Упродовж багатьох років Вінниччина має
найчисельнішу популяцію зубра європейського в Україні. Минулого року хмільницькі
лісівники нарахували 101 зубра.
Червонокнижних велетнів із метою збереження виду та згідно із дозволами відповідних
інстанцій відловлюють та переселяють в інші регіони України. За минулі роки 34
«вінницькі» зубри і зубрихи переїхали в різні куточки нашої країни – у мисливські угіддя
Чернівецької, Львівської, Волинської, Івано-Франківської областей.
А ще відлов і переселення дозволяють регулювати оптимальну щільність зубра, яка у нас
на Вінниччині становить п’ять особин (при нормі три) на 1000 га угідь. І це вже забагато,
тварини можуть ходити не тільки лісами, а й полями, заходять у приватні обійстя,
завдають шкоди сільгоспугіддям, хоча для людини зубри безпечні.
У стаді зубра європейського панує матріархат: за головну – вожачка. Осторонь від
основного стада ходять самці-одинаки – зубри старшого віку, яких уже не допускають до
виконання функції продовжувача роду. Хмільницькі лісівники їх називають ще
“шатунами”. Попри велику масу тіла і грізний вигляд зубри абсолютно безпечні, тому
боятися зустрічі у лісі з таким вигнанцем не варто. Більше того, зазвичай зубри самі
уникають побачень із людьми.
Відеомоменти вдалось відзняти єгерям на відстані 20-30 метрів від тварин завдяки
багаторічному досвіду догляду й охорони за червонокнижними тваринами.
Такі вигнанці-одинаки блукають лісами, заглядаючи до лісових годівниць для
підкріплення сил. Однак прагнення до соціуму має велику силу, і престарілі самці часто
згуртовуються у товариство із 2-3 і навіть до 7 таких самих вигнанців.
Джерело: Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства